Середньовічний Хотин

Епоха Середньовіччя не залишила жодних фактів про існування такого явища як реклама. Оскільки весь устрій ґрунтувався на натуральному господарстві, не було жодної потреби у рекламі. Лише у Х – ХІ столітті зі зростанням населення у містах відродився інститут глашатаїв.

Така сама ситуація і в суспільствознавстві. Ми маємо стільки нових даних про людські спільноти, що обробити їх треба новим мовним механізмом, але його нема, ще не склався. Є тільки застарілі ментальні методики з епохи Просвітництва, котрі дискредитували себе ще в 19 столітті, якщо вірити Керкегору та іншим, тому ж Ніцше, наприклад, котрий проголошував, бідолашний, про смерть Бога, маючи на увазі, вірогідно, остаточну смерть просвітницького уявлення про Бога.

І тут ми повертаємося до концепції модернізації. Існує два основних шляхи модернізації. Типовий європейський шлях полягає у поступовому повільному зростанні нових цінностей і соціальних практик, їхньому втіленні у нові соціальні інституції, що зростають знизу. Накопичення нового, модерного створює противагу старій політичній системі, що одного дня розв'язується революцією, кривавою або безкровною, і політична система також стає модерною, уможливлюючи подальший рух.

20 століття було апофеозом вищезгаданої ідеології, тому, насмілюся припустити, що, незважаючи на всі зусилля, скажімо, французьких філософів в останні 40-50 років, які намагалися подолати цю «просвітницьку однобокість», в поступовому розумінні суспільства та історії це століття виявилося неплідним, кроком назад і зниклим часом через масове захоплення марксизмом та іншими позитивістськими матеріалістичними світоглядними системами, та через війни і геноциди, породжені тоталітарними режимами. Війни не сприяють аналізу, бо для цього дійства – обробки наявних даних та прислухання до нових ідей - треба зосередженість та час на «збирання каміння», як казав Еклезіяст.

Романський стиль. Романський стиль панував у середньовічному мистецтві з X по XIII ст. В той час середньовічні держави були конгломератами окремих, замкнутих і вічно ворогуючих феодів (помість). Тому романське мистецтво було пройняте духом войовничості та самозахисту.